Весь час свого існування старовинний Львів був центром торгівлі, ремесел і промислів, чому сприяв «княжий», а згодом «королівський» статус міста. Європейська модель суспільного устрою міста у вигляді «магдебурзького права» заохочувала розвиток «цехів» ремісників і товариств купців. Географічне розташування міста на території перетину різних національних культур сприяло розвитку комерційної діяльності, а чисельні національні громади Львова (український, польський, німецький, єврейська, вірменська, грецька, татарська і т.д.) забезпечували «горизонтальні» зв'язки з багатьма іншими країнами світу. Активна виробнича, комерційна та торгова діяльність жителів і відвідувачів міста вимагала широкого повсякденного застосування заходів і засобів вимірювання, зокрема - ваг. Відлуння активного використання в стародавньому Львові засобів зважування надходять до нас у вигляді музейних раритетних вагових пристроїв, назви вулиці Вагова і навіть елементів архітектури міста.

lev

Вулиця Вагова

vagova

На старовинних картах міста Львова (Lemberg, 1802) неподалік від місця, на якому зараз розташований знаменитий Львівський національний театр опери та балету, можна побачити велику земельну ділянку, напів оточена рукавами річки Полтва і цим ізольована від інших ділянок міста. Природним чином ця вільна від забудови ділянку найближчого передмістя стала використовуватися для проведення торгів. На картах міста 1841 і 1844 ця торгова ділянку позначена як площа Сольський, а на планах Львова пізніше 1870-го року ця площа вже позначена як Торговиця зерном (TorgowicaZbozova - польською мовою), або Зерновий ринок (GetreideMarkt - на німецькій мові). З цього ж періоду на картах міста відстежується відмітка встановленої на зерновому ринку Міський ваги (Wagamiejska) .Рішення магістрату з середини 1870-х роках прилегла до площі вулиця стала називатися Вагова (ul. Wagowa на плані міста 1887 ).

mapa

Площа Зернова проіснувала до середини ХХ століття, дещо змінивши свою «Зернову» спеціалізацію і ставши згодом універсальним торговим майданчиком. Будівництво декількох житлових будинків скоротило розмір площі, а будівництво в 1964 році готелю «Львів» перетворило залишки площі Зерновий на дві вулиці - вулицю Зернову (з одного боку готелю «Львів») та вулицю Вагову (з іншого боку готелю «Львів»). У зв'язку з розвитком в наш час вулиці 700-річчя Львова (нині - проспект В.Чорновола) вулиця Вагова дещо скоротилася, раніше вона простягалась до площі Різні. Згідно старовинних планів міста Міська вага розташовувалася приблизно на перехресті сучасної вулиці Вагова та проспекту В.Чорновола.

Старовинні аптечні ваги

У аптекарській справі використовували високоточні ваги, удові зразки яких знаходиться у Львівському музеї-аптеці "Під чорним орлом" (аптека розташована в історичній частини міста на перехресті вулиць Старопігійська і Друкована см. Карту) .Ця аптека заснована у 1735 році і є найстарішою діючою аптекою у Львові. У 1966 році приміщеннях аптеки організований музей аптекарської справи, серед експонатів  аптекарських ваг різного віку, розміру та виконання. Візітною карткою аптеки-музею стали великі (висотою майже метр) дві старовинні ваги, «штативом» для підвішування коромисла ваг яких бронзові скульптури давньогрецького бога лікарської справи Ескулапа і його дочки Гігеї (див. фото).


apteka

  В експозиції музею є багато інших аптекарських ваг. Старі ваги досить прості: до металевого коромисла на ланцюгах підвішувалися плоскі чаші. Ваги XVIII - XIX ст. є справжніми зразками естетичної досконалості і точності - «точно як в аптеці». Більшість експонатів аптекарських ваг зберігають свою працездатність і в наш час.

vagy3

Старовинні ваги у Львівському музеї метрології При Львівському державному підприємстві «Львівстандартметрологія» по вулиці Князя Романа, 38, на громадських засадах створено музей метрології (вхід вільний). Значну частину експозиції цього музею присвячена засобам для зважування, які колись використовували у Львові і львівському регіоні.На вагових пристроях різних країн та часів можна побачити написи і клейма Австро-Угорщини, Польщі, Росії, Німеччини тощо.

vaga

Для довідки: Ваги-рівноплечі коромислові ваги, на одній чаші яких встановлювали вантаж, а на іншій - противаги з набору гир різної ваги (маси). Ваги є найбільш древнім типом ваг. Безмін (римський безмін) - нерівноплечі коромислові ваги з нерухомою точкою опори (підвісу) коромисла і рухомий щодо коромисла гирею. Як різновид безмену- гарба, нерівноплечі коромислові ваги з важелем на кінці рухомого щодо точки опори (підвісу) коромисла. Платформні ваги (складські) - вантажоприймальна платформа з системою ричагів і тяг.Відомо про ваги конструкцій Джона Вайет Джозефа Ейер і Квінтенца: останній тип ваг був найбільш вдалині отримав широке практичне застосування. Торговельні ваги системи Беранже - коромислові ваги з коромислом під чашами, удосконалення ваг системи Роберваля.vaga2

Серед унікальних експонатів Львівського музею метрології слід зазначити датовані 1915 роком гирі (гирі) скляні 1 кг, 1 фунт, 200 г, 100 г, 50 г, 10 г і 1 г 1-го розряду для повірки тягарців (гир) нижчих розрядів (Росія ); вагу плечеву 1884. з межею зважування 55 кг; мірники зразкові 1-го розряду 1930р. (Німеччина).

Виробництво ваг в Львові  

У Львові вагові пристрої не тільки широко використовувалися, але і виготовлялися. Відомо, що на ділянці по колишньою адресою вул. Ткацького, 38 (У 1871 - вул.Ткацька, 10) в 1920-х -1930-х роках перебувала Фабрика ваг братів Вінтер, територія якої за радянських часів відійшла до Львівського заводу радіоелектронної медичної апаратури (РЕМА) .Існували і інші підприємства з виготовлення ваг. Станом на 1938 у Львові з великих підприємств було: 

  • ливарні- 10; 
  • заводи по виробництву цегли- 8;
  • лікеро-горілчані фабрики-6;
  • шоколадні фабрики-4; 
  • гарбарні (обробка шкіри) - 3;
  • млини- 3;
  • фабрики скла - 2;
  • фабрика виробів зі скла - 1;
  • фабрика гасових ламп - 1;
  • фабрики ваг - 2;
  • лісопилки (деревообробні підприємства) - 6;
  • фабрики туток (сигаретних гільз) - 3;
  • виробництва вуглекислоти - 2;
  • фабрика бетонних виробів - 1; 
  • фабрика з виробництва добрив - 1; 
  • фабрика рафінування нафти - 1;
  • фабрика фізкультурного і спортивного приладдя- 1; 
  • годинникарня- 1; 
  • фабрика самохідних ресор - 1;
  • ремонтні майстерні залізнічного транспорту- 1.

У наш час традиції львівських виробників вагової техніки продовжує підприємство ТзОВ «Ваги АКСІС Україна» , продукція якого завдяки сучасним технічним характеристикам, високої якості і гнучкої цінової політики користується попитом у всіх куточках Україна і в країнах ближнього зарубіжжя.

ТзОВ «Ваги АКСІС Україна»

79040, м.Львів, вул.Любінська, 170 

тел. (032) 241-92-40 (багатоканальний) www.vagi-axis.ua

e-mail: office@axis-ua.com